А поки дихаю тобою,
Поки зростаються ще ребра -
Звикай! Люби мене такою,
якою лиш тобі і треба:
Ліпи мене із пластиліну
чи глини, гіпсу, полімеру,
Малюй гуашами людину
Й підписуй гучно: Безіменна.
Кради мої думки в долоні,
Ховай за пазуху кохання
І не виказуй мрії сонні -
Не дочекаєшся зізнання
в моїй байдужості до тебе!