Кривавий листопад...
Падає листя, а з ним і люди.
Ти все ще чомусь рад,
Хоч на колінах і зв`язані руки.
Для тебе всі почесті: кривавий ковер,
Золота подушка і сльози дощу.
Відведе тебе чийсь револьвер
До місця вічного сну.
До чужих людей молитви взиваєш,
Зникла вся їхня любов,
Дивитимуться, як ти вмираєш,
Як з уст твоїх тече кров.
Багряні ріки тих людей,
Що жити не змогли,
Загинули у листопаді,
Бо боялися зими...