Я знаю, я змінилась не на краще,
і погляд у очах вже не той.
І почуття в мені давно вже згасли,
байдуже мені, ти звісно, вибачай...
А вплинула на мене та байдужість,
вона до тебе швидко так прийшла.
Тому і змушена ,тебе забути я назавжди,
назавжди в своїм серці похова.
Минатимуть роки і знову я твоє ім'я почувши,
не сприйнявши його з болем, усміхнусь.
На зло для тебе стану я найкращов,
найкращов буду, але не з тобов.
Я десь літатиму тоді у своїх мріях,
в тих мріях ,до яких не ввійдеш більше ти.
А ти залишишся тільки з тою надією,
яка не згасне до останніх днів в тобі...
