ти знов прийшов,
твій силует в вікні…
чи хочеш ти сказати щось мені, чи ні…
чи хочеш обійняти , чи поцілувати,
чи може щось важливе розказати…
насамперед, я точно знаю лиш одне :
прийшов до мене ,подолавши свою гордість!
всі принципи ,сумління , коливання…
але прийшовши , ти приніс мовчання!
та сподіваюсь я , можливо …- це кохання!
можливо тишею ти хочеш донести
оті малесенькі слова, листи…
такі нікчемні три маленьких слова,
які я мріяла прослухати завжди
«кохаю лиш тебе…»
і все…
але ти не прийшов,
не бачу постати твоєї…
не чую тишу , чую лиш думки.
не хочу квітки я тієї,
що принесеш у лівій ти руці!
нема бажання спати , їсти , грати
є мрія! і вона присвячена тобі !
ще раз побачити твій силует в вікні…
