Вампірам нашим (…Що вдіє янгол, як люди не вірять?!. . )
Так вузько і тісно!.. Терзають кайдани
Не тіло фізичне й стражденне – думки.
Цвіте все і пахне у пору нісану*,
А тут… не простягнуть рятунку-руки.
Твій янгол стомився страшенно, до болю,
І сили не має… щоб вправити рух
Від серця до Пекла?.. Від серця до бою.
Твій янгол стомився, утратив свій дух.
А часом, буває, що й янголи смертні.
Погибель несе їм синівська зневіра,
Відступників, Юд у людській круговерті!..
Бо що вдіє янгол, як люди не вірять?!..
*нісан(рим.) - квітень
