Метаморфози твого життя, –
Лабіринти думок в пошуках істини,
Непорозуміння з оточуючими тебе людьми
виростають в геометричній прогресії,
Наче Вавилонська башта все ще існує
Та не зруйнована.
Але ви не порозумілися б навіть тоді,
Якщо б ти вивчив найголовніші мови світу,
Якщо б це сталося
вони розмовляли б власними діалектами й сленгами,
Заплутуючи теоріями власного бачення:
«Світ для гедоністів, гедонізм – для світу»
Ти пройшов через шлях помилок
І обачніше переходиш дорогу
За всіма ПДР(правилами дорожнього руху),
Червоний колір не подобається тобі як раніше,
Жінки з червоними кігтями лякають тебе, як фурії
Коли ти бачиш їх у барі,
ти замовляєш «ще більше і більше текіли» -
Аби знову про них не думати.
Та неодмінно підходить якась краля
і заграє, закручуючи обсмалені цигарками патли
каже: любчику, ти такий милий,
не замовиш мені коктейль?»
Посміхається, вивертає накачані силіконом губи
і не почувши твоєї відповіді – йде,
Такими були твої дві попередні дружини…
Перед тим як лягати спати,
Як баранів, перелічуєш знайомих
Від ноти ДО до СІ
Раптом бачиш стародавнє родинне фото
Думаєш - доля
Ви давно вже не бачились
Ти забув якого кольору її очі -
Карі чи бурштинові?
Тут на фото, бачиш її справжню…
Згадуєш, як ти її образив
Як вона йшла від тебе
І кожного разу повторювала:
«Прощавай»…
Близько третьої закриваєш стомлені очі
Спиш непробудним сном
до восьмої
А вранці знову:
Do you speak English?
Parlez-vous français?