Ростислав Дуров
Ви увібрали в себе силу й міць двадцятих,
Ви обізвались дзвоном зорь Батькі́вської землі…
Не дивлячись на веремій, Ви зберігали свято
В серцях народу, світу, і своїй душі…
І вірність зберіга… та не режиму,
А музиці мистецького пера…
Не опустивши руки у лиху годину,
Ви твердо знали, що прийде Весна!
Ваші слова пронизані не плачем,
А щирістю й рішучістю до дій.
Ви – ярий промінь, Ви – та сяйна вдача,
Що з’єднує людей узами мрій!
Ви стали вічністю в тій усмішці дитини,
Культурі повернув серцебиття!
Ви – це епоха з іменем Костенко Ліна…
Ви показали світу, що таке життя!
