Сільськії "політики" знов дискутували
Своє слово у мові всім ілюстрували.
Сперечались цілий день, весь час без зупину,
Який орган головний у тілі людини.
-Голова – кричав Петро, - це усім відомо!
Нею думаємо ми й думаєм без втоми.
І хай риба, часто кажуть, з голови гниє
Якщо болить інколи, то мізки ще є.
Іноді кричали - «руки», а деякі «ноги»,
Терпеливі чекали своєї підмоги.
Дочекались! Дід Панько кинув річ свіжішу:
І прилюдно він назвав річ найголовнішу!.
-Попа це! Так стисло, мудро дід Панько сказав –
Й наче дороге намисто слова нанизав:
-Від неї ростуть ноги, а іноді руки,
Нею думають бува «світила» науки.
А пригод скільки повсюди, а попа одна
Ій у всьому світі, знаю, є своя ціна.
Чому кланяюсь бува? - недругу зручніше
В такій позі цілувать її почастіше.
-А в роботі наш прораб всевидячий Морган
Справи свої всі робить через цей ось орган.
Тільки вип'є прораб, каже: - в нього крила є.
Та злетіти щось не може – попа не дає.
-Так що, люди, зрозуміло, що тут головне?
Головою думай спершу й доля підштовхне.
І не надто нагинайтесь до свого корита,
Хвіст трубою ни держіть – попа неприкрита.
