Як і на чужині.
Як брат заговорить,
Я там одинокий.
Я сирота, мій голубе,
Я й тут чужий, одинокий,
Чого ж серце б’ється, рветься?
Тугу розганяє,
Тепер летиш в Україну,
Тебе виглядають.
Там синєє море
Там повіє буйнесенький,
Там могили з буйним вітром
Там в широкім полі воля,
Та хто привітає?
Та ба, доля приборкала
Розмовляють сумуючи,
Полетів би, послухав би,
Полетів би за тобою,
Отака їх мова:
Одинокий... А Украйна!
Не вернеться знову».
Меж людьми чужими.
Маєш крила, маєш силу,
Заплакав би з ними.
Добре тобі, брате,
Виграває, хвалить Бога,
В степу розмовляють,
Бандуристе, орле сизий,
А степи широкі!
І на Україні
Є коли літати.
Було колись — минулося.
