У неї світлі очі-
То є хмари
У неї густі брови-
То туман,
І щічки червоненькі-
То тюльпани
І запашні парфуми-
То каштан.
Округлі в неї груди - гарбузові,
Волосся її довге - це верба,
Тендітні її руки - вересОві
Що звемо ми "печаль",
То в неї це журба.
І сльози її радості -
Прозорі,
Як два озерця -
Світязь і Ялпуг.
І губи її -
Вітки калинОві,
Що заквітчали мій зелений луг.
Я з нею житиму
І спатиму я з нею,
Бо мені місця ближчого нема.
Моя красуня, гарна Україно,
Тут моя молодість, і старість тут моя.