Так просто, тихо і без болю
на літо вересень упав,
його любуюся красою
і слухаю, що наспівав.
Приспів:А липи жовкнуть і шумлять:
роки ідуть, роки ідуть…
А поруч клени гомонять:
сини ростуть, сини ростуть!
Я тут лише є заволока,
й цього мені не відвести;
синам – соколам карооким –
дано львів’янами зрости!
Приспів.
Дивлюсь і бачу: лист спадає –
то не засмучує мене,
бо гілка вже весни чекає,
і доля нас не обмине!
Приспів.
Помолодіє місто в квітні
і знову клени зацвітуть –
я посивію, та за квітнем
сини до неба доростуть.
Приспів.
І вже сини синів народять,
і знову літо промайне,
й тендітна гілка віру зродить –
ніщо безслідно не мине!
Приспів.
Створено 8. 10. 2002 року, м. Львів
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. - 120 с.
С. 11
Музика Євгена ЗаставногоВиконує Ігор Костів