У мене стільки так думок
Де падав дощ. І ти промок.
І ти мене так обнімаєш
Хоч бачиш й скучив і кохаєш.
Вуста солодкі наче мед
І ти летиш мерщій в перед
І вже немає перешкод
Я лиш твоя і це є код.
За нього лиш триматись треба
І ось вершина я на небі!
І що мене вже не спинити,
Я лиш для тебе хочу жити.
І подихом тебе відчути.
Я так з тобою хочу бути.
І ми вже в двох, єдине ціле,
Все так чарівно, так уміло.
Мене ласкають твої губи
І вже ведуть мене до згуби.
І у середині вогонь!
Від вмілості твоїх долонь.
Від губ що пристрасно цілують.
Очей що погляд мій відчують.
І ти щасливий, я щаслива
І щастя мов бурхлива злива…
І ти мене знов обнімаєш...
І тихо кажеш що кохаєш...
Так тихо , що навкруг аж чути!!!
Так ніжно, як це не відчути?
І почуття такі важливі
І думки вже мої сміливі.
І я торкаюся долоні..
Ти знову мій а я в полоні…
