Давай сьогодні обійдемось
без зайвих ігор обіцянками
[очима>
та
згадок про святість.
Побудемо справжніми?
Їстимемо бургери
(здається із шинкою)
і запиватимемо це чаєм.
Добрим чаєм.
Смачнющим.
Купленим у кіоску,
поблизу твого під'їзду
(ти ж бо завжди купуєш там чай,
я знаю).
Сьогодні ми сидітимемо на сходах між
9 й 11.
Тихо буде, бо майже мовчатимемо.
А іноді
ти щось базікатимеш про дівчат,
які не цінують
та
постійно тебе ігнорують.
Ось є я. Чуєш?
Напевно найбільш антиігноруюча.
Але ти не помітиш.
А ти? Хто ти?
Хлопчик-лялька.
Для багатьох й справді забавка.
Іграшка.
А я? А хто я?
Та сама мрійлива дівчина,
що вміє вислухати,
виправити недоліки
в тобі.
То безсумнівно.
Ми просто будемо поруч.
Я - найрозуміюча,
і ти
-
той, що не вчиться слухати.
Разом.
На сходах між 9 й 11.
