А моя стихія – доброта,
Коли можу когось врятувати,
І хай кажуть, що вона проста
Та не кожен може душу іншому віддати.
А моя стихія – то душа,
Що відкрита для усіх щоденно,
І хай кажуть що не варта гроша,
Ті, хто втоплені в справах буденних.
Я щаслива тоді, коли рідні здорові,
Коли будні оточуючих стають кольорові,
Коли ділюся посмішкою і підтримкою,
Коли є для когось останньою соломинкою.
І хай кажуть, що не всі варті допомоги,
Я б забрала у всіх каміння з дороги,
Я б підтримала словом і ділом усіх
І за це не потрібно мені грошей міх.
Я люблю ділитись усім, що маю,
І хоч часто від цього страждаю
Та ніщо не зрівняється із теплом,
Що огортає душу світло-куполом.