На вибори! Ідем, щоб очищатись!
Щоб цінності Майдану зберегти!
Щоб Україні в мирі процвітати!
Щоб у майбутнє в єдності іти!
Чи буде нам із чого вибирати?
Хотілося б із кого. Та дарма.
Є справжні, молоді і їх багато.
Так, вони є! Дороги їм нема!
Бо знову пруть, як свині до корита
Усі, що грабили країну двадцять літ,
У вишиванках в українських свитах,
Уже й про заступ знають, що в селі.
І опозицію зліпили із прогнилих,
У корупційному болоті злодіїв.
Міняють назви, форму - не змінили
Продажний стиль, що в головах засів.
Ідуть і ті - на кому кров безвинних,
Хто продає країну по шматках
За тридцять срібних, в доларах і гривнах,
Кому не в Раду, а за грати шлях.
Гіркий цинізм! Щоб з небуття вернутись
Святі і справжні ставлять імена
В паскудні списки «демократів» дутих.
Не допоможе! Знають хто вона!
Народ чекає влади для народу,
А не родинний клуб для співжиття
З батьків, синів, дружин, дочок. Доробок
Сумнівний в раду йде без каяття!
То де ж вона – люстрація засіла?
Коли ж воно – оновлення гряде?
В сміттєвих баках не перевозили
Усіх нечистих, хто в Парламент йде!
Та вибір є! У тебе є, Народе!
Ти знаєш всіх у профіль і анфас.
Ти кров пролив за Гідність і Свободу!
Скажи, Народе! Не одурять нас!
Марія Волинська,
м. Київ, 04 жовтня 2014р.
