Митрофанівна продає
Добрі яблука, апельсинчики.
Кошик має. А в ньому є
Безпритульним котам гостинчики.
Пританцьовує в дутишах.
(Це такі чобітки чи валянки)
Закоцюбла! Але душа
Все ще тепла.
З базарувальників
Кожен радо це поміча,
Бо душа прогляда у вчинкові –
Митрофанівна собача,
Приморожене, куфайчинкою,
Загорнула, мов дитинча.
Відігрітий у сповитку,
Цуцик біди унеможливлює.
І не дивно, що в цім кутку
Задоволені всі торгівлею.