Чи прагну кращого життя?
А може слави й визнання?
Чи вмію щиро я любити,
аби душу свою не занапастити?
Гіпербалізую матеріал,
Колись я вийду в астрал.
Сни якісь реалістичні,
Дні з тобою фантастичні.
Якщо ілюзій через міру -
Зміню гроші я на ліру.
Чи є сенс блукать без тями?
Уже зриває остані лями.
Вода невпинно абстрагує -
Кохання рани залікує.
Коли людина надихає -
Буття щось нове набуває.
Найкращий подарунок Бога я
приймаю -
Тепер надії й мрії маю.
А веселка невинно так висить -
Після дощу більше не гримить.
