Ти бачиш, за вікном все покриває небо білим покривалом,
Цей сон, нагадує мені про те, чого і не бувало...
Твої слова і рими, ямочки на щоках,
Розбіглися тепер ми по чужих стежках.
Ти бачиш, небо сипле діамантами всю землю,
Тебе я з серця вже не вирву і не відокремлю.
Перед очима ти і той наш спільний світ,
На підвіконні тихо мявкотить чорнястий кіт.
Ти бачиш, ти ж живеш, не знаючи чи сплю ночами,
Чи все ще прокидаюсь і кого кохаю до нестями.
Летіть сніжинки у танку своїм затійливо-грайливім,
Скажіть, що я люблю ті ямки на його щоках щасливі.