Темний сон полонить, я провалююсь у задзеркалля.
Ти мій кріль божевільний, не підкажеш, на котру прийти?
Я провалююсь тихо, ніби нори - єдине бажання.
Чи єдина можливість
піти.
Я вже в плаття блакитне не влізу - виросла.
І щоб далі рости мені, кролю,
дай більше грибів.
Ти не вчив мене як справлятись з приростками.
Я вже й ніби з грудьми, а ніби й без них.
Ти скажи мені, кролю, де можна знайти капелюшника.
Нам, дорослим, потрібно на радощах випити.
Поки я провалюсь у сон - можеш вірити,
що в цих норах ще дійсно є
куди йти