|
Холодний вітер дує в спину. Уже досить холодно, а я все стою біля
води і розумію, що можу обірвати собі життя. Хто знав, що з мене
вийде дівчинка-бунтарка? Все, що рвалось на зовні тепер показується.
Я була такою завжди, але чужі, випадкові люди тепер не проблема.
Вже дуже запізно, вони знають хто я така, вони підібралися дуже
близько, вони перейшли всілякі межі. А може я ? Це той час, коли
я говорю в очі все, що думаю. Ось так прямо послати за щось…
"Вибач, ти сам напросився." Дівчинка-війна. Я продовжую стояти.
Вітер роздуває волосся. Дивлюся на воду. Я під водою. Холодно,
так холодно, абсолютно немає чим дихати. Давай, ти ж так хотіла
цього! Переді мною проноситься все життя: далеке дитинство, перші
спогади, запахи. Все, що дорого, в пам’яті залишиться на все життя.
Я висипаю з маленького пакетика цукерки, мені чотири роки і я втікаю
з дому, б’ю друга, у нього йде кров носом. Бігаю на пшеничному полі,
гублю своє взуття й повертаюся додому боса. Від нас з сестрою
втікають, залишивши самих посеред лісу, ми ж не такі, як вони.
Стадо нікчемних овець – це вони! Я лежу на дні і бачу як чиясь рука
наближається до мене, але нічого не розумію. Холодно, нестерпно холодно.
Темна кімната і я просто змушена писати, щоб не втратити з пам’яті те,
що я мушу пам’ятати. Вириваючи все з серця, невдається забути своє
минуле. Рвані шматки все рівно залишаються. Я щосили біжу, а коли
зупиняюсь, вони мене не бачать і не розуміють, вони йдуть, залишивши
саму. Повернувшись, я бачу темний силует і невідомо, хто ховається
за ним, та я втікаю від нього, щоб залишитися на одинці і подумати.
Невже має бути так? Невже вирок нашкрябаний кимось має збутися?
Що було, не повториться ніколи як би я цього не хотіла, а помилки
зроблені будуть повчальним уроком, який невідомо до чого призведе.
Все це не завдасть болю, для нього не залишиться місця. Покинути
цей світ було б занад-то просто, було б не розумно і я пишу про це тут,
про те, що навіки не вирветься з серця, про те, що я буду берегти до кінця
свого життя.
M.Alice 01.07.2014 03:21
ID:
549900
Рубрика: Проза
дата надходження: 08.01.2015 22:22:04
© дата внесення змiн: 01.04.2015 22:00:57
автор: Божевільна Аліса
Вкажіть причину вашої скарги
|
