(Усім батькам…)
Чому так сильно любим?
(Лиш Бог єдиний знає.)
Коханих ми цілуєм і голубим,
Сміємся разом і ридаєм.
Чому не кожен знайде
Свою жадану половинку?
Невже це кара за гріхи,
Що прадіди у спадок нам лишили?
Так життя тихенько пройде,
Залишиться пуста хатинка:
Давно повиростали дітлахи,
Що у кімнатах снили.
Та не було любові там!
Для чого ж ви ділили
Завжди холодне ліжко,
Купляли разом різний хлам,
Руками землю рили,
Читали дітям книжку?
Так бути не повинно!!!
В любові мають виростати діти
Й свою шукати безупинно,
Любов має серця вам гріти!
Коли ви душу віднайшли,
Що лиш для неї серце б’ється,
Оберігайте від усякої біди!
Тоді лише життя почнеться.
