Здавалось,все минеться.
Пройдуть людські страждання,
Запанує мир,сонечко всьміхнеться,
І вже не буде крово-проливання!
Но доленька лиха спіткала,
І кожна мати зі сльозами на очах,
У бій синочка проводжала,
А в душі лишався страх!
Вернися сину у свій дім,
Вернись так холодно без тебе,
Холодну душу матері зігрій,
І батька пригорни до себе!
Сиділа мати біля ложа твого,
Щось серце тьохноло її.!
Невже немає сина мого?
І заспівали сумно солов'ї!