То сніг, то дощ,
А на душі весна,
Вже холоду не місце,
А гріють світ лише слова.
Слова, такі солодкі,
Які врізаються у серце,
Слова ті рідні, дорогі,
Промовлені вустами,
Вустами близької людини,
Яка говорить про кохання…
Три слова вічні,
Вони зі смаком літа та бажання,
І ми їх чуємо усі,
Коли говорять їх кохані,
Слова запалюють вогонь,
Вогонь смаку кохання,
І ті слова такі легкі,
Неначе просто вітер в полі.
У когось в серці лишаться вони,
Хтось їх збереже для інших,
а хтось просто їх відпустить далі
Але без них нам жити не можливо,
То просто ніжно так комусь скажи,
А я тебе кохаю…