Якось вночі мені приснився сон.
Цей сон,доволі був незвичний,
В ньому, нашу країну я бачив,
Але там все було зовсім інакше.
Була весна,все зеленіло,
Птахи співали,люди працювали,
В спокійному ритмі життя курсувало,
Ніби в нас в країні нічого й не ставалось.
Вся Україна спокійно жила,
Люди своїми справами займались,
І якби хтось сказав слово війна,
То з нього тобі б просто посміялись.
Багато людей їздили в Крим,
Щоб добре собі відпочити,
Щоб красиві місця поглядіти,
І щоб задоволені були їх діти.
В моєму сні працював весь Донбас,
І в день і в ночі трудився він славно,
Для всієї України він старався, наче старший брат,
Щоб ми всі могли почуватися гарно.
Потяги курсували з Сходу на Захід,
І з Заходу на Схід,
І кожен міг приїхати до Львова чи Донецька,
І спокійно в місцевій метушні,
Прогулятися по вулицях містечка.
І до сусідів наших ми в гості приїзджали,
А вони в свою чергу й до нас заїзджали,
В нас було про що з ними поговорити,
Ми могли випити чаю,гарно посидіти.
І от над ранок я прокинувся,
Довкола себе поглядів,
На вулиці й справді весна була,
Але не така як в моєму сні,не така...