Я епосом Гомера відболіла.
Гекзаметри твої спиняли мої сни.
Я часом у Відродження летіла,
А ти тікав в Античності часи.
Я десь Лаурою омріяно ставала,
Чи Беатріче причаїлася в мені…
Я з тих віків тебе уперто витягала,
А ти шукав Цірцеї острови.
Та кораблів флотилія зростала
І відправлялась в пошуках біди,
І зупинять тебе я вже не стала.
Від берега за обрій…Лиш моє «Щасти!»
