Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Нея: Ляля - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв, 31.03.2016 - 11:56
ніби й кицю пестили, а мені - солодко...завжди мене навчали, з дитинства: не загуби в собі дитяти. бо таки потім світ постане! - аж до краю,до смерти твоєї - сірим та одноманітним, буденним і пустиим... не давайте ні собі ні нам його в один колір розфарбувати! Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, пане Касьяне, бувають моменти - життя барвисте, гарне, але чиєсь слово, новина з телеекрану, стаття газетна, начисто змішують фарби і стає все, відповідно - сірим. Хай Вам буде від сьогодні у веселках час.
Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Насправді тут - втрата батька....
Мар’я Гафінець, 27.05.2015 - 10:38
так мило! Де ти дитинство босоноге...втекло десь з кошеням разом... Дуже гарна, ніжна така поезія!
Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Дитинство кануло, канули в минуле батьки з їхніми турботами. І лишається тільки сумувати за тим, що не цінували.
Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отримати серце пополудні - гарний знак. Дякую сердешно.
|
|
|