Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Нея: Ніде. Мойро… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв, 29.05.2015 - 17:06
а я би так швидко не погодився із тим фатумом, що веде всіх і кожного до краю. я скорше ще б повоював за кожен день, за кожен подих, щоби продовжити свій час, щоби всі дні наповнити життям. доля долею, але ж і ми в ній маєм бути чогось варті? хоч бажаннями, любов\ю до світла і тепла життя. і небуття - воно всім, хто народився, вже гарантоване... Мар’я Гафінець, 29.05.2015 - 15:57
Дякую вам за такий щедрий комплімент, засоромили мене! Знаєте, досить часто буваю похмура і в печалі - просто в такі моменти стараюсь десь сховатись і там те все пересидіти наодинці
Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У "такі" моменти згадайте, що десь є Нея, і вона рекомендує не сидіти на одинці, а переполовинити біль навіть з незнайомцем, викричатися, щось розбити, написати непристойність на плоті - вилити негативізм, бо існує страшна штука "Психосоматика", а вона дуже підступна тітка.
Мар’я Гафінець, 29.05.2015 - 15:45
яскравий образ - картата хустка - як життя те, що зріле, сіре, планове.... І де та простоволоса кольорова юність.... Близьке мені те, що ви пишете - відчуваю це все.
Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна за відгук і дещо збентежена тим, що Вам близький сум. Ви така світла у своїх поезія, позитивна панночка-веснянка, може десь із слізкою, але тільки від того, що дощ забарився.
Нея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що відчули. Мо колись знайдусь...
|
|
|