Чомусь немає подиву, думок...
І вже здається світ цей не для тебе,
Та й вірш не напишу про себе.
Він більше не складеться у рядок.
Не посміхнеться небо голубе.
Так, я засвоїла урок.
Коли уже ти зробиш перший крок?
Може не любить твоє серце, не хворіє, не слабе?..
Воно мене, німе, щемле до болю!
Я більш ніколи не відчую волю!
А ти ж мені його не дарував,
Щоб забирати! Але все ж узяв...
Якщо нічого ти не відчуваєш,
Тоді чому його не повертаєш?..
21.05.2015
