***
Який Пегас не повалявся
на творчій ниві цілини?
Митці – паяци від шпани.
Таланти глушать бур'яни.
– І хто кого?
– Не зарікайся.
***
Ідуть у Лету менестрелі,
шути горохові, коли
не досягають вище стелі.
Їх виживають із пустелі,
в яку самі і завели.
***
Не рий піщане головою,
не посипай на рану сіль,
на коси – попіл. Хай і біль –
не рви одежу після бою.
Або махни на все рукою
і хай його поточить міль.
***
Ми усілякі. Інколи – ніякі.
Буває, що кусаємо собаку,
а іноді виляємо хвостом.
Є інде і у ангелі чортяка,
а то і біс буває ангелятко,
коли ридає за своїм котом.
***
Поезія в догоду моді
опріснявіла, мов кисіль,
розведений на сьомих водах.
Забули генії породи,
що опіки лікує сіль.
***
А нам не так мелодії і звуки,
як блискавки і грому перегуки,
коли уже немає вороття
до гіркоти і солодощів муки
іронії й агонії життя.
