Чи могла ця весна бути втратою?
Ти казав мені, може й даремно,
Що всі потяги мають два напрямки:
Від мене й до мене.
І що все ураз може змінитися:
Колись місяць на землю зійде
Іншою стороною.
Навіть з цим ми б змогли змиритися,
Аби все ж залишались собою.
І в ці терпкі столичні весни
Тепліше стає, коли знаєш,
Що як раптом я знову воскресну,
Ти глибше мене закопаєш.
Хоч причин на те може не бути,
Мені просто одного досить:
Що і ти про це теж подумав.
І про це було б варто забути...
