Так важко серцю битись
І подих в грудях завмира
Та вже не час на долю злитись
Бо на щоці тремтить сльоза
Я з болем згадую ту зустріч
По за плечима в нас лунає сміх
Та ми свої серед чужих
І це я точно знаю
Та лиш в одному сумнів маю
Не знаю справді це чи ні?
Та чи потрібно це в житті?
І чи не завеликі жертви?
Та знаю що буде в кінці
І тільки ради одного
Бо понад все в житі воно
І в кожного в серці вона панує
Кличе в небуття
І тільки ради цього почуття
У нас є жага до життя
Давно усім воно відоме
Бо викликає в нас жадання
А почуття це є – кохання !!!
