Як ніжно він дивився в очі
Як солодко він цілував
Здавалось ми одні в цім світі
Здавалось лиш мене одну кохав
В ту мить коли торкався він губами
Коли тримав в своїх міцних руках
Забула я про все на світі
Лиш не забула я свій страх
Той страх який здавалося б минув
І в ту хвилину
Так ніжно він мене до себе пригорнув
Як мати пригорта малу дитину
Я відпустила все забула всіх
І по щоці скотилася сльоза
Прозора й чиста як вода
Сльоза та змила все з душі
Залишилися лиш слова його палкі.
