Ніч під зірками, темрява, заметіль.
Куди бігти не знаю, не утихає біль.
Серед пустих домів, серед чорних вогнів
Я втратив свічу, я просто біжу.
Лапам так слизько, душі так мокро.
Невже я вже близько, я відчуваю тепло там.
Пройшло стільки ударів, тіло забуло обійми.
Те, що називав своїм раєм, вбивало повільно.
Ті, кого любив я без тями, вгризалися в шию.
Все брехня, я це знаю, та вірив. Я завжди їм вірив.
На іклах крові нема, на лапах хіба що бруд.
Стільки пролетіло повз, залишаючи струп.
