Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Максим Тарасівський: радость небольшая - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Вікторія Т., 27.10.2015 - 09:50
Здаюсь.Тепер про дощ цілий рік не згадуватиму.Якщо це експромт, знімаю капелюха. Максим Тарасівський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якби ж то... Це щось давнє. А Вам можна залишатися у шляпі за будь-яких обставин
Вікторія Т., 27.10.2015 - 05:37
Дождь--это ведь ещё бо́льшая радость! Свежая, мокрая,бодрящая...Если без холодного ветра.
Максим Тарасівський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оспівані дощі до найдрібніших змін,В природі вже не знайдеться нового, Та поетичне і прозове слово, Як води мутні, що сягатимуть колін, Як краплі на коханому обличчі, Як інші дощові ознаки звичні - На шпальтах мережевих кожні 5 хвилин З'являються, щоб розчинитись знову В потоках слів про дощ на різних мовах, Що б'ють, неначе нафта чорна з свердловин, Чи дощ - він цього літа дощового Тримається прогнозу нищівного, Забувши про угав, перерву, сон і спин, Являє всі різновиди і форми, Порушує свої фенологічні норми, Так, ніби Землю в загадковий перетин Дощу галактик течія занесла, І вже не парасольку - грубі весла Береш з собою під покрівлю із хмарин, Що вулиці тримає у облозі, І скрізь той дощ, в газеті і у блозі, В прогнозі, вікнах і у випусках новин, Він тло всьому, що навкруги, довкола, Він замкнений, як досконале коло, Як кровообіг, ДНК, як часоплин... А втім, коловорот води в природі Байдужий людства побажань погоді, А дощ - вода, тому потік його краплин Не зміниться, триватиме, як нині, Коли поглинуть цілий світ пустині, І дощ гулятиме пустинями - один. Максим Тарасівський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да. Правда, потом начался дождь. Но я успел заметить Спасибо, Виктория
|
|
|