Знов вітрисько нічку потай обійме, І вона до нього зоряно моргне. З поцілунків їхніх вродять блискавиці Й загудуть весільно громи-громовиці. Простирадла-хмари цю любов гойдатимуть, А ревнивець-день дощем заздрісно ридатиме.
ID: 620040 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 10.11.2015 22:27:41 © дата внесення змiн: 10.11.2015 22:27:41 автор: димира бохач
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie