Місто занурилось в осінь,
В пожовклу її атмосферу.
І тільки думки ходять босі
Холодним і мокрим сквером.
А люди..., вони з зонтами,
Думок тих не помічають,
Своїми ідуть шляхами...
Про осінь так мало знають.
А місто занурилось в осінь,
В яскраві вбралося шати.
Змінилось його розголосся,
Доводиться тихо ступати.
Навколо усе затихає,
Занурюється у дрімоту.
І майже людей немає
І в свято, і у суботу.
Місто занурилось в осінь,
Вмилося все дощами.
Я ж в сквері гуляю досі,
І думаю: "Що буде з нами?"
