Пробач мене моя рідненька
За біль що причинив тобі
Що залишилася саменька
Коли прощались уночі.
Я мав піти і залишити
Останній поцілунок на губах
Вітчизна жде треба спішити
І виступили сльози на очах.
Пробач за лист цей, що тобі пишу
Пройшло немало вже чотири роки
Напевно вже знайшла собі давно
Кохання що триває доти.
Ти не повіриш! Досі зберігаю
Ту ленту що була в твоїй косі,
Найкращу посмішку прекрасну
При серці й голові ясній.
Пишу востаннє, при паланні свічки
У госпіталі в розпалі війни
Попав під обстріл нової атаки
Задумавшись про тебе, ангел мій
Немає сили, моя мила
І дні мої вже злічені́
Пробач мене моя рідненька
За біль що причинив тобі.