Тепер не житиму з тобою, моя безсонна відьмацька доля
Від алкоголю
До перебою електричного струму
у жилах стін
Проходять миті
іскристі запали,
що із кресал повитікали.
Я маю все і солодким сита твоїм зелом
із літніх споминів
із сонця-променів
Настав той час коли горять мости
настав той час колі і т и
уже замало
Бо сонце-іній поскресало
із літніх замків
Твоїх пісень тонке мереживо
уже не здійме в мені підпал
Тому
пакую пам*ять, флешбеки споминів
мій шлях давно уже проторений
на землю бісів, на землю ангелів
Але тепер я хочу лише ангелів.
