...поросле терням і вовчими ягодами, виплекало молоком вовчиці войовничий народ, з гордо піднесеною головою і серцем казкового дракона, між Дністром і Збручем.
...тебе нарекли Терновим Полем і з боліт і трясовини спрорудили твоє обличчя. Воно міняється залежно від пір року і погоди, а значить живе життям, дихає зеленими легенями.., каштанів, що вистукують степ по тротуарах, змішуючи стуки ударів з трепетним булькотом калюж, в які попадають вони під час дощів.
...необдуманий.., ти ще такий молодий!
...Терновим Полем ти був недовго.
Тебе плекали дбайливі руки дітей твоїх і щоб зберегти та примножити твою чарівність, часто зраджували душу твою, віддаючи її на поталу таємним ворогам твоїм. Ти сором'язливо ховав очі під церковними банями і в надії чекав свого часу.
...судний день настав!
Він вилився на вулиці твої разом із молодою кервою дітей твоїх, поміж спалахами пожеж будинків червоних комісарів..,
...спалахнув і погас.
Погас так само, як і багато разів раніше. Погас без надії збороти зло, що нищило цілі покоління протягом багатьох десятиліть, катуючи і відсилаючи по Сибірах найкращих дітей твоїх.
Ти перестав вірити їм!
...але в могилах твоїх кладовищ ще лежать вої твої. Вони воскресять дух волі, дух свободи і вже підростають молоді пагони тих каштанів, які заб'ють на сполох у брусчатку, мов барабанний дріб..,
...і буде бій...
