ми різали повітря необачним словом,
розчісували простір помахом руки,
ми перетнулися сьогодні випадково,
порушуючи наслідковості зв'язки.
всі наші відступи - кредитна згода з часом,
всі наші погляди - спроба домовитись з долею.
я спиною до щастя поверталася надто часто,
ти надто часто байдужість кликав панацеєю.
чиясь рука поверне врізнобіч наші стежки,
холодний розум згодом приведе в чужу оселю,
ми ювелірним кроком обійшли розставлені пастки,
прикривши очі на любов і випустивши кулю.
вона пройде крізь наші зкамянілі душі,
наниже всі обра'зи й сльози наче голкою,
останні кадри фільму зрежисує в тиші,
альтернативний фініш виділивши крапкою.
ми різали повітря необачним словом
і подумки мандрували в різні сторони часу,
ти став минулого мого імперативом,
я у майбутнє крізь тебе дивилась
надто
часто.
