Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Пересічанський: ЖУРБА - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Пересічанський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Звичайно, хотілося б, щоб краса завжди була веселою, але на жаль... На жаль, мабуть, доведеться ще засмутити. Вибачаюсь. Чорна смуга. Мабуть. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Анна Берлинг, 16.03.2016 - 23:07
Неплохой у Вас слог. От себя скажу: мне по вкусу, когда произведение заканчивается теми мыслями (фразами), которыми начиналось, и собственно, его соткали.![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Пересічанський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
И, наверное, главное, чтобы между фразами множились мысли и чувства. ![]() ![]() ![]() Пересічанський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отут вже доводиться думати, як і читача не засмутити, і душу вилити щиро й відверто. ![]() Людмила Пономаренко, 16.03.2016 - 19:09
Невимовно сумні внутрішні переживання, за якими відчуваються високі почуття...Читаєш і поділяєш журбу ліричного героя, і чомусь віриш, що той сум обов' язково зміниться на радість... ![]() ![]() ![]() ![]() Пересічанський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вдячний за таке глибоке розуміння й співпереживання. ![]() ![]() |
|
![]()
|