Мій друже.,
Я пливу крізь пил віків,
І клавіш спалених мною мостів,
До ранкового променя...
Але, я не прошу пробачення...
Молитвою Богові шану - вдячний Йому
Знайшовши те, чого заслуговую.
Спалахом в небесах
Осяянно невинності дах...
Увійду в свої надра - глибокосочисті світи,
В них - Земля, що запрагла родючости.
Споконвіку нема там провини,
Де в любовi злились половини...
Наповнюю чашу грудей Милосердя
Припливом Його незліченних дарів,
Щоб вилити їх в океан світів ...
Споконвіку було Слово,
а Слово в Бога було,
і Бог було Слово ...
Ось йду крізь пил доріг,
Не спалюючи останній міст...
Подорожую рікою по життю,
І за глеєм туману - ранком,
Вічності промінь обов'язково зустріну.
Мiй День Народження - посміхнуся Щастю!
I, наче води розталі,
Життєдайнoсти Рай обійму...
Друже, коли дійдеш - до крайньої межі,
Про Його муки пригадай подякой...
Він поряд завжди -Той,
Кому ти не байдужий.
Його страждання і за тебе, друже...
