Ранком стежку протоптав я росами, росами
Дощем землю напував
Закохав тебе я грозами, грозами.
Але ти не всидиш, чарівниця, близ мене
Буде скоро зима
Я сховаюсь від тебе!
Та зима снігами ту стежку не накрила
Бо до тебе навесні повернувсь я, мила
Ніжні руки я візьму знову в мужні руки
Не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки.
Влітку землю облітали крилами, крилами
Над лісами і ланами
Сонце дарувало силами, силами.
Іч, яка повітруля, відлітаєш від мене
Скоро осінь, шукай
Я сховаюсь від тебе!
Але осінь стежку ту листям не покрила
Бо до тебе навесні повернувсь я, мила
Ніжні руки я візьму знову в мужні руки
Не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки.