Багатство внутрішнього світу,
Наче краса божественного цвіту
Чарує прямо в серце, а розум
Переповняє хвилею бентежних дум .
Краса та не підкупна, не гнила
Рукою чиєюсь ненаписана
Вона сама, вона жива
Вона ще зовсім молода.
Чарівність думки і душі
Ховається собі у комиші.
І не красується набором слів,
Вигадок різних й домислів.
Вона прекрасна і сама,
Неначе щойно розцвіла
І ніби їй вже і не «сто»,
Хоч на губах ще молоко…