Залишилось три дні чекання.
Тільки б швидше вони пролітали.
Як нестерпно мучить кохання,
Знов виймаю я його жала…
Твоя усмішка, погляд, очі,
Як давно вже я їх не бачила…
А ті сльози, що ллю щоночі,
Неважливі…Не мають значення…
Не запитуй, що я відчуваю,
Коли знову знаходжусь поряд.
Не питай, чи тебе кохаю,
Не лишай свій забутий погляд…
Не проходь повз мене. Благаю.
Не вбивай останню надію.
Надто довго цього чекаю,
Аби дати розбити мрію…
Заспокоюсь, вдихну повітря
І піду на зустріч до тебе.
Настромлю знов себе на вістря,
І благатиму сил у неба…
Та нічого. Я надто кохаю,
Аби здатися так. Без бою.
Ти не йди лиш, тебе благаю,
Бо думками я все ж з тобою…
Знову поруч. Така щаслива
Усміхаюсь тобі, як завжди.
І нічого, що завтра злива
Буде в серці. Це того варте!