Вона приходить в мить, коли ти не чекаєш,
Не ждеш, не думаєш, не мовиш...
Щоб потім розірвать у клапті
Ввесь світ що ти придумуєш і твориш...
Вона приносить в дім твій горе,
Вкрива твій світ увесь пітьмой.
Вона затопить все сльозою,
Не допоможе навіть Ной.
Вона понищить все що було
І знищить мрії наперід..
Вона накида гори болю -
Не розкида й за кілька літ...
Вона не дасть тобі пощади,
Не дасть і шансу на життя...
Ця смерть паскудна, злобна мати
Несе лиш горе у буття...
Автор: Перекатова Євгенія (03.05.16)