Місто пахне перед дощем
Завмерле в очікуванні літньої грози
На серці ледь відчутний щем
Від ще не упалої небесної роси.
Місто пахне мокрим піском
Залите хлоркою з прорвавших труб
Вода перетворює дороги в ком
І стікає з обпечених бетонних губ
Місто чекає небесних сліз
Місто з'єднає небо та землю
Місто не має кінцевих доріг
Кожна із них відкриває греблю
Місто мовчить через хмарність
Шукають притулку бездомні коти
Місто пробачить небесну безкарність
І дозволить дощу по бетоні пройти