Менше говорити. Безмовність. Вже побудована стіна.
Вона прокинулася іншою.
Погляд її пустельний, тихий і ще більш таємничий, а навколо - вакуум. Вона прагнула цього.
Просто набридло бути "буфером" посеред дикунства інших.
Почуття напрокат - щоденний атрибут. Нереальність любові.
Спочатку не піддавалася, опиралася, намагалася не відступитися від свого, але марно... Fatality
Світ мав душевно побиту особу, в якої не було сил навіть говорити, а обійняти було нікому. Лише ніч знала про те, як душа її болить.
Знайшла сили попрощатися навіки і знайти щось гарне(неповторне) в руйнівному. Тільки шкодує, що не змінилася ще раніше... до цієї зустрічі.
Нарешті тиша.
І як відомо, все велике відбувається саме в ній.
Спасибі тобі за все. Бережи себе.
kosheleva.
