Я бачив сон, та чудернацький, віщий
Так довго душі помстою жили
Де край землі і вітер грізний свище
Фігура велетенська в сутані.
Він ворожити став і затріщали гори
Річок підземних з них пішов потік
Захвилювалось давнє синє море
І Ангел затрубив в священий ріг.
Вогонь зійшов і тільки чисті душі
Там уцілили, дуже мало їх
Потопом залило північну сушу
А південь засипав кривавий сніг.
Дітей твоїх, росія, вже не буде
На попел стерті, їхня смерть страшна
Ім'я згадають лиш прокляттям люди
Й чорта твого, що у тіні хреста.
