...коли ти кліпаєш – зривається цунамі,
І серце захлинає почуттям.
Немов коллайдер створює між нами
Експерементну ситуацію. Додам,
Що лихоманка – є цьому ефект побічний,
Як прояв нетерплячки і страху.
І, звісно ж, посмішка твоя мій стан комічний
Підкреслює, й кут нахилу даху.
А звідти вже без гальм мчить черепиця,
Притрушуючи втопленого стук.
“До кави, люба, спробуйте кориці, –
Предсмертним подихом ледь витискаю звук.
І знову кляті вії йдуть до зльоту.
Хапай, хапай шалено оксиген,
Бо фронт цей уподобивсь голольоду –
Хижачка бачить все, мов крізь рентген!
Тікай наївний, к бісу нетерплячку,
І лихоманку тую – к бісу все, все, все!
Вона ж моргнула, й облизнулась. Стало лячно.
А дідько пирснув сміхом: “Нє, не пронесе!”
